ПОБАЧЕННЯ З ПАРИЖЕМ
Ти спиш , Париже?
Може я це сплю і бачу сон –
Немов Наполеон,
Я пів-Європи переміряла ходою,
Щоби зустрітися, Париже мій, з тобою.
Мовчиш, Париже? У тарелях зір
хмільний коктейль готуєш без вина.
А я закохана у тебе, аж хмільна.
Торкаю кроками нічну цю тишу.
Я зачарована тобою, мій Париже.
Я на побачення з тобою зодягну
найкращу сукню й поетичний шалик,
І щось таке дівчаче тут утну-
французьський місячний над''їм рогалик.
Або у цього закохаюсь Мсьє
І буду цілуватись з ним до ранку,
І троє мушкетерів й Ришильє
палку вже не зупинять кремінянку.
Париже мій! Це ти у ніг лежиш?
А я – на Ейфелевій вежі - вище Лувра.
Париж, Париж, замріяно звучиш
шансоном ніжним Шарля Азнаура.
|