А Я ТАКА
А я така, якою є,
То ж іншої мене не буде.
Не перероблять мене люди,
бо Дух Святий в мені жиє.
Вам не подобається , пані,
моя селянська простота?
Оця сорочка моя драна
й душі кринична чистота?
Ви смієтесь, коли я боса
іду до річки в шпориші,
коли смішна й простоволоса
читаю цвіркунам вірші.
А, може, вірші? Я не знаю,
Я просто друзям їх читаю,
Які приплили до душі.
Ось я така, тож смійтесь ,пані,
Що на підборах не ходжу,
І що в небеснім океані
купаюсь мрійно і тужу.
І не парфуми мене тішать,
і не каблучки золоті,
бо я від сонця золотіша
в своїй природній простоті.
А ви – у брязкальцях цих ложних,
в своїй безмежній далебі,
не добираєте, як можна
скарби носити у собі.
|